Малолітній спадкоємець, який прийняв спадщину через законного представника, зобов'язаний відшкодувати витрати на поховання спадкодавця на загальних підставах

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вона є рідною сестрою померлого та на поховання брата витратила особисті кошти, які просила суд стягнути з малолітнього спадкоємця, в інтересах якого діє мати, оскільки остання добровільно відшкодувати витрати на поховання відмовилась.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, мотивуючи тим, що позивач довела понесення витрат на поховання брата, однак частина витрат не підлягає стягненню через отримання нею відповідної матеріальної допомоги, проте суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення суду скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що єдиним спадкоємцем померлого є його малолітній син, який має лише часткову дієздатність, тому не може відповідати за зобов’язаннями щодо поховання. Його мати, колишня дружина померлого, також не є зобов’язаною особою, яка має здійснити поховання відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу». Обов’язок поховання належить близьким родичам, зокрема і сестрі померлого – позивачу, яка, відповідно, не має права на відшкодування витрат з боку малолітнього спадкоємця.

Проте Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду, постанову суду апеляційної інстанції скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції з огляду на те, що витрати на поховання спадкодавця підлягають відшкодуванню спадкоємцями, які прийняли спадщину, незалежно від їхнього віку та дієздатності. Прийняття спадщини малолітньою особою відбувається автоматично, а відмова від неї можлива лише за дозволом органу опіки та піклування. Верховний Суд зауважив, що обов’язок відшкодувати витрати на поховання не є частиною складу спадщини, а тому до такого зобов’язання не застосовуються положення статей 1281, 1282 Цивільного кодексу України, які регулюють порядок пред’явлення вимог кредитора до спадкоємців. Такі витрати породжують недоговірне зобов’язання між особою, яка понесла витрати (кредитором), та спадкоємцем, який прийняв спадщину (боржником), і підлягають відшкодуванню незалежно від того, хто здійснював оплату — спадкоємець чи інша особа.

Таким чином Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язок відшкодовувати витрати на поховання спадкодавця не входить до складу спадщини, а виникає як недоговірне зобов'язання і кредитором у такому зобов’язанні є особа, яка понесла витрати, а боржником — спадкоємець, що прийняв спадщину, навіть якщо він малолітній.