25 травня 2026, 10:35
Предметом конституційного контролю стали окремі положення статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють порядок надання відпусток та можливість перенесення невикористаних днів відпочинку.
У своєму рішенні Суд наголосив, що право на відпочинок є невід’ємною складовою конституційного права на працю та однією з базових соціальних гарантій людини. Конституційний Суд підкреслив, що на конституційному рівні в Україні закріплена гуманістична модель праці, заснована на принципі балансу між професійною діяльністю та особистим життям (work-life balance).
Суд зазначив, що навіть в умовах воєнного стану держава зобов’язана забезпечувати мінімальні гарантії права працівників на відпочинок, необхідні для відновлення фізичного та психічного здоров’я, збереження працездатності та людської гідності.
Особливу увагу Конституційний Суд приділив захисту прав уразливих категорій працівників, зокрема осіб віком до 18 років та осіб з інвалідністю. У рішенні вказано, що для таких категорій працівників законодавство має забезпечувати підвищені гарантії щодо тривалості оплачуваної щорічної основної відпустки.
За результатами розгляду справи Суд визнав неконституційними положення Закону, які:
не забезпечували неповнолітнім працівникам та працівникам з інвалідністю право на щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю понад 24 календарні дні;
фактично продовжували дію окремих обмежень права на відпочинок після припинення або скасування воєнного стану без чітко визначених строків.
Конституційний Суд також наголосив, що будь-які обмеження конституційних прав і свобод, у тому числі права на відпочинок, повинні бути пропорційними, юридично визначеними та мати чіткі часові межі. Невизначеність строків дії таких обмежень, на переконання Суду, суперечить принципу правової визначеності.
Водночас Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, окремі положення Закону, які дозволяють роботодавцю в умовах воєнного стану надавати певні види відпусток без збереження заробітної плати.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України, положення Закону, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення – 19 травня 2026 року.
Рішення Суду матиме значення для подальшого застосування трудового законодавства в умовах воєнного стану та сприятиме забезпеченню належного балансу між інтересами держави, роботодавців і гарантіями трудових прав працівників.
Підпишіться, щоб отримувати листи.