Все, що потрібно знати про спеціальну перевірку кандидатів на посади публічної служби

Ця процедура, що передбачена ст.ст. 56-58 Закону України “Про запобігання корупції” (далі - Закон), надає можливість роботодавцю отримати додаткові відомості для визначення відповідності особи вимогам для зайняття найбільш відповідальних посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також врахувати корупційні ризики призначення особи на таку посаду.

Стосовно кого проводиться спеціальна перевірка

Не всі публічні службовці призначаються на посади за результатами спеціальної перевірки. Ця процедура проводиться лише стосовно кандидатів на посади, що:

• передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Перелік таких посад наведено у примітці до ст. 56 Закону (це, зокрема, посади державної служби категорій “А” і “Б” (керівні посади), суддів, прокурорів, слідчих і дізнавачів);
• з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких визначає НАЗК, зокрема, це посади керівників та заступників керівників державних підприємств, установ, організацій, призначення яких здійснюють державні органи, деякі посади державної служби категорії “В”.

Хто ініціює спеціальну перевірку

Ініціатором спецперевірки виступає орган, на посаду в якому претендує особа. Організовує спеціальну перевірку кандидата на посаду керівник або заступник керівника органу, де людина має працювати, або ж окремий структурний підрозділ за дорученням керівника. 

Хто проводить спецперевірку

За проведення спеціальної перевірки відповідає низка державних органів. Їх перелік, а також коло питань, які досліджуються під час спеціальної перевірки, наведено у ч. 4 ст. 57 Закону:

Як проводиться спеціальна перевірка? 

Процедура проведення спеціальної перевірки визначена ст. 57 Закону та деталізована у Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посади і включає наступні етапи.

1. Отримання ініціатором згоди претендента на посаду;
2. Надсилання ініціатором запитів органам, уповноваженим проводити спеціальну перевірку, опрацювання запитів та надання інформації ініціатору спеціальної перевірки;
3. Отримання пояснень особи, стосовно якої здійснюється спеціальна перевірка;
4. Узагальнення отриманої інформації та підготовка довідки про результати спеціальної перевірки.

Якими можуть бути наслідки спеціальної перевірки?

Посадовець або орган, що призначає чи обирає на посаду, відмовляє кандидату, якщо під час спеціальної перевірки виявлено інформацію про нього, яка свідчить про невідповідність кандидата вимогам законодавства для цієї посади. Зокрема йдеться про випадки:

• подання підроблених документів або неправдивих відомостей;
• відображення в електронній декларації (декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), недостовірних відомостей про активи, і сума неточностей дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на день подання декларації);
• якщо кандидат на посаду входить до переліку осіб, на яких поширюються заборони, визначені ч.3 і 4  ст.1 Закону України “Про очищення влади”;
• якщо кандидат на посаду не перебуває на військовому обліку за місцем проживання або ухиляється від військового обліку;
• якщо у претендента на посаду є іноземне громадянство.

Якщо під час спецперевірки з’ясується той факт, що кандидат на посаду подав підроблені документи або зазначив неправдиві відомості, і його пояснення це не спростовують, впродовж трьох днів ініціатор перевірки повідомляє про це правоохоронні органи для відповідного реагування. Такому кандидату відмовляють у призначенні чи обранні на посаду.